1 April 2022 року
У пошуках обличчя міста: Практики саморепрезентації міст України в індустріальну та постіндустріальну добу / Ред. кол.: Кравченко В. (заг. ред.), Посохов С. (заг. ред.), Куліков В., Любавський Р., Рачков Є. Міністерство освіти і науки України; Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. – Харків: Видавництво Точка, 2021. – 564 с.
Посилання на електрону бібліотеку Інституту історії України НАН України: http://resource.history.org.ua/item/0016355
За результатами проєкту CityFace було підготовлено колективну монографію «У пошуках обличчя міста: Практики саморепрезентації міст України в індустріальну та постіндустріальну добу» (Харків, 2021). Центральне місце в цій книзі належить дослідженню практик саморепрезентації міст (використання символів та емблем, формування пантеону місцевих героїв, відзначення «знакових» подій тощо). У зв’язку з цим авторів цікавили місця колективної пам’яті, комемораційні та ритуальні практики, процес символічного кодування та перекодування міського простору. Авторами книги стали 42 українських науковці з Донецька/Вінниці, Дніпра, Запоріжжя, Одеси та Харкова. Характерною особливістю книги є міждисциплінарний підхід. Серед авторів книги більшість становлять історики, але також є соціологи, культурологи, географи, філологи тощо.
Структура монографії відображає завдання проєкту. Зокрема, проєкт CityFace мав три складові (символічну, семантичну та просторову), тож у монографії є відповідні тематичні розділи. У першому розділі «Урбаністика: нові обрії» зібрано тексти представників різних соціогуманітарних наук, які намагалися визначити своє бачення основних тенденцій урбаністики. У другому розділі «Місто метафоричне» йдеться про те, що певні визначення та порівняння, які ми маємо в різноманітних текстах про місто, вочевидь, мають метафоричну природу. Тож можна казати, що поширений в той чи той період образ міста формується на основі «домінуючих метафор». Третій розділ має назву «Місто персоніфіковане», оскільки в процесі формування образу міста важливу роль відіграють імена тих чи інших видатних осіб. Пам’ять про цих діячів здебільшого вшановано пам’ятниками та меморіальними дошками, їхні імена увічнені в назвах вулиць та установ. У четвертому розділі («Місто символічне») йдеться про символічний простір досліджуваних міст, зокрема про такі його складові, як міська символіка та ритуали, міські мнемонічні місця, святкові традиції тощо. Роль елементів символічного простору полягає в акумулюванні, відтворенні й трансляції культурних смислів міста, які утворюють візуальну матрицю міської пам’яті. У п’ятому розділі («Місто вернокулярне») проаналізовано взаємозв’язок фізичного та символічного просторів міста, специфіку урбаністичних ландшафтів та практики їх споживання різними суспільними акторами.
Членами редакційної колегії книги стали фахівці з України, Канади, Німеччини й Польщі. Книга отримала схвальні відгуки рецензентів, у тому числі й іноземних. Сподіваємося, що книга приверну увагу всіх, хто цікавиться історією та сучасним станом соціокультурних процесів в Україні.